Кожного року 22 червня — День скорботи і пам'яті, коли ми згадуємо та вшановуємо тих, хто ціною своєї крові відстоював перемогу. Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000 «День скорботи та вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».

Мій перший вірш написаний в окопі, 
на тій сипкій од вибухів стіні, 
коли згубило зорі в гороскопі 
моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 
Горіла хата. Ніч здавалась днем. 
І захлиналась наша переправа 
через Дніпро – водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. 
Хрестилась баба, і кінчався хліб. 
Двигтів отой вузесенький окопчик, 
де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 
який він слід на серці залиша! 
Як невимовне віршами не скажеш, 
чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком – 
кривавий світ, обвуглена зоря! – 
а я писала мало не осколком 
великі букви, щойно з букваря, – 

той перший віршик, притулившись скраю, 
щоб присвітила поночі війна. 
Який він був, я вже не пам'ятаю. 
Снаряд упав – осипалась стіна.   

                           Ліна Костенко

МИ МУСИМО пам’ятати тих людей, завдяки яким ми сьогодні живемо!

Вшановуємо Героїв!!!